про коштовності

1) пиріг з м'ясом (з яблуками, з варенням)

2) друк. палітурник

1) тістоподібний; в'язкий

2) розм. блідий; одутлий

3) розм. хворий, нездоровий

4) розм. несправжній, фальшивий (про коштовності)

* * *

1) пиріг з м'ясом, з яблуками або з варенням

2) пoлiгp.; cпeц. палітурник

1) тістоподібний, в'язкий

2) блідий, одутлий

3) хворий, нездоровий

4) несправжній, фальшивий ( про коштовності)

1) пиріг з м'ясом, з яблуками або з варенням

2) пoлiгp.; cпeц. палітурник

1) тістоподібний, в'язкий

2) блідий, одутлий

3) хворий, нездоровий

4) несправжній, фальшивий ( про коштовності)

1. n звич. pl

цінні речі; цінності; коштовності

2. adj

1) цінний, дорогий, коштовний

2) корисний, важливий

3) необхідний (для чогось — to)

4) що піддається оцінці

5) промисловий (про руду)

* * *

1) коштовний; дорогий

2) коштовний, який високо цінується; valuable friendship дружба, якою необхідно дорожити; надзвичайно корисний чи важливий; valuable advice коштовна /дуже корисна/ порада; valuable citizen сл. добропорядна /корисна для суспільства/ людина; valuable to the community суспільно корисний

3) який (що) піддається оцінці; a service not valuable in money послуга, яку не можна оцінити грошима valuable consideration юр. належне зустрічне задоволення; valuable interest майновий інтерес

4) промисловий ( про руду)

1. n

1) крига, лід

2) звич. pl морозиво

3) кул. цукрова глазур)

4) розм. алмаз, діамант

5) амер., розм. хабар; могорич

2. v

1) покривати льодом; сковувати кригою

2) перен. морозити, холонути

3) заморожувати

4) замерзати; перетворюватися на кригу

5) охолоджувати

6) кул. покривати цукровою глазур'ю, глазурувати

7) амер., розм. заморожувати, відкладати

* * *

1) лід; крига

2) pl морозиво; aмep. фруктове морозиво

3) = icing I 1

4) стриманість; холодність

5) aмep.; cл. алмази, діаманти; коштовності

6) aмep.; cл. хабар; відступне; могорич

1) (ice up, ice over) заморожувати; покривати кригою, сковувати кригою; замерзати, покриватися кригою; перетворюватися на лід, заморожуватися

2) обмерзнути, обледеніти (ice up, ice over)

3) охолоджувати

4) леденити

5) мовчати, тримати язик за зубами

6) не звертати уваги; ігнорувати; холодно поводитися

7) покривати глазур'ю, глазурувати

8) aмep.; cл. відкладати, заморожувати; убити

ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.